Жив колись непереможний воїн, який любив, при нагоді, показати свою силу. Він викликав на бій всіх прославлених богатирів і майстрів бойових мистецтв і завжди перемагав. Одного разу він почув, що недалеко від його села високо в горах оселився пустельник - великий майстер рукопашного бою. Пішов богатир шукати відлюдника, щоб ще раз довести, що сильнішої за нього немає в світі людини. Добрався воїн до житла пустельника і завмер у подиві. Думав він зустріти могутнього бійця, а побачив худого старого,який вправлявся перед хатиною в старовинному мистецтві вдоху і видиху. - Невже ти і є та людина, яку народ прославляє як великого воїна? Воістину людська чутка сильно перебільшила твою силу. Та ти не зможеш навіть зрушити з місця кам'яну брилу, на якій стоїш, а я, якщо захочу, можу підняти її і навіть віднести в бік, - презирливо сказав богатир. - Зовнішність буває оманлива, - спокійно відповів старий. - Ти знаєш, хто я, а я знаю, хто ти, і навіщо ти сюди прийшов. Кожного ранку я йду в ущелину і приношу звідти кам'яну брилу, яку і розбиваю головою в кінці моїх ранкових вправ. На твоє щастя, сьогодні я ще не встиг цього зробити, і ти можеш показати своє вміння. Ти ж хочеш викликати мене на двобій, а я просто не буду битися з людиною, яка не зможе зробити таку дрібницю.
Бадьорий богатир підійшов до каменя,і що було сили вдарив його головою...... і впав мертвим.
Вилікував добрий старий невдалого воїна, а потім довгі роки навчав його рідкісного мистецтва - перемагати розумом, а не силою. :)
В роки радянської влади карате було заборонено. Цей вид спорту внаслідок обмеженості і необізнаності чиновників від спорту вважався занадто жорстоким. Проте на початку 90-х років табу скасували і карате стало легальним. У Бурштині засновано клуб карате-до "Тайфун". До створення клубу найбільше зусиль приклав діючий спортсмен, тренер та суддя Олег Іванович Якубович, який все своє життя пов'язав із цим видом спорту. Займатися карате він розпочав під час служби в армії. Тренувався у найкращих спортсменів світу та України, проходив інструкторську та судівську атестацію у президента SKIF (інтернаціональна федерація карате-до "Шотокан") Хірокацу Канадави та п'ятиразового чемпіона світу Манабу Морокамі. Цілеспрямованість, рішучість і працездатність дозволили йому добитися високих успіхів у цьому виді спорту на міжнародній арені. У 1996 р. Олег Якубович перебував на семінарі у легенди світового карате Масахіко Танаки, успішно склав іспит і став першим каратистом СНД що отримав чорний пояс II ДАНу, а разом з ним і звання майстра спорту міжнародного класу. Під керівництвом О. Якубовича сформовані інструкторський корпус, а також дан-комісія, яка розробила учбово- атестаційну програму і отримала право атестації спортсменів-каратистів у Івано-Франківській області. Основна мета бурштинського клубу карате-до "Шотокан" це згуртування і виховання молоді. Клуб зареєстровано у всіх федераціях карате-до на Україні, і він є членом основних федерацій. Спортсмени клубу багато разів завойовували почесні місця на змаганнях різних рівнів. Одним із перших масових заходів клубу була організація у 1992 р. в Бурштині підготовчо-тренувальних зборів каратистів збірної України до чемпіонату світу на Кіпрі. Під час зборів відбулася міжнародна товариська зустріч каратистів України, Росії і Білорусії, яку організував Галицький районний відділ у справах молоді та спорту. Через рік Бурштин знову став місцем проведення тренувального збору збірної України по карате-до. Членами збірної команди України стали тоді бурштинські спортсмени О. Горбата і Ю. Заєць. Каратисти з "Тайфуну" неодноразово здобували призові місця на першостях України та міжнародних турнірах. У 1995 р. призерами чемпіонату нашої країни стали Олександр Шевчук, Володимир Вульчин та Юрій Білоголовський. У 1997 р. з чемпіонату України бурштинці знову повернулися з нагородами. Вадим Кутинський був п'ятим у своїй категорії, а Вадим Савчак - четвертим. Петро Ковальчук зайняв перше місце у змаганнях з контактного карате. Члени клубу Олександр Шевчук та Володимир Вульчин багато років поспіль розділяли між собою перше та друге місця на міжнародних турнірах у яких їм не було рівних. На сьогоднішній день вони є ведучими інструкторами з карате-до на Україні. Ці спортсмени з гідністю продовжують справу свого сенсея. В останні роки незважаючи на економічні труднощі вихованці клубу приймають участь у змаганнях різного рівня. Кращі спортсмени "Тайфуну" неодноразово виборювали право виступати на чемпіонатах світу та Європи. У 1997 р. спортсмени бурштинського клубу Олег Якубович (як тренер і як учасник), Олександр Шевчук, Петро Ковальчук, Володимир Вульчин, отримали запрошення на чемпіонат світу в Токіо. В тому ж році О. Якубовичем на базі бурштинського клубу карате-до "Тайфун" була заснована асоціація карате-до Івано-Франківської області. На сьогоднішній день вона нараховує біля 15 осередків в районах області і є однією з ведучих асоціацій України.
"Карате є одним із найгуманніших видів спорту. Тут головне не сила, а духовне удосконалення людини, пізнання духовного світу, перемога страху, невпевненості, перемога над собою, утвердження свого Я", - вчив своїх учнів Олег Якубович.
Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.
Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина, І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.
Недостатня сама по собі сила волі, і сама по собі сила почуттів, і сама по собі сила розуму. Недостатні вони і разом взяті без світлої мети.
Що дає бігунові швидкість ніг і міць легких, якщо усі з жахом розбігаються від нього і ніхто не бажає допомоги від нього?
Всі потужні і бурхливі стихії природи, коли опускається морок нічний, викликають у подорожнього страх. Але коли засяє ранкове сонце, мандрівник знаходить згоду з ними.
Те ж саме і з так званої силою духу. Коли одягнена в морок егоїзму і пихатості, вона лякає і людей, і навколишню природу. Коли ж освітлена Божим світлом, тоді стає джерелом радості для всіх і всього.
Град сильніше дощу, проте його ніхто на землі не любить.
Ти постійно висиш на чужому повідку. Хто-небудь їсть смажену картоплю, і ти хочеш смажену картоплю. Хто-небудь смокче карамельку, і ти хочеш карамельку. Хто-небудь свистить у свистульку, і ти кричиш: "Мамо, купи мені теж свистульку". І це так не тільки для дітей. Коли весна, ти даєш весні закрутити тобі голову. Коли осінь, ти даєш осені закрутити тобі голову. Всі тільки того і чекають, що їм закрутять голову. Інші роблять рекламу, для них важливо, наскільки вони зможуть закрутити і задурити людям голову. Люди люблять їх хаос почуттів. Подивися на плакати перед кінотеатром: суцільний хаос почуттів на обличчях. Всі роблять багато шуму з нічого. Це лежить в природі пересічної людини не сприймати нічого крім божевілля натовпу. Зібрати всю мужність в кулак і бути героєм, коли ти оточений героями - в цьому немає нічого героїчного. Злодій говорить своєму синові: "Якщо ти скоро не припиниш бути таким дурним і чесним, то ніколи не станеш таким гарним злодієм як я. Всім злодіям соромно за тебе". У суспільстві брехунів чесного тримають за дурня. Всі говорять про "здоровий глузд", але що вони мають під цим на увазі? Хіба це не значить думати так, як всі інші? Думати так, як диктує божевілля натовпу...
Ти повинен твердо стояти на ногах незалежно від того, з якого боку віє вітер. Хіба не зрозуміло, що найбільше щастя полягає в тому,щоб робити те, що ти повинен робити?
На основании постановления Кабинета Министров Украины от 30.10.2009 N 1152 «О противодействии распространению гриппа типа А/Н1N1/Калифорния/04/09 и острых респираторных заболеваний среди населения» запрещено проведение любых массовых мероприятий на территории Украины во время эпидемии. Поэтому проведение в Харькове Международного Кубка JKS и семинара в этом году не представляется возможным, и мы вынуждены перенести проведение данных мероприятий. Точные сроки проведения будут сообщены отдельно после согласования с администрацией JKS.
От имени организационного комитета приношу глубокие извинения за врозможные неудобства и надеюсь на понимание. С уважением, Технический директор Украинской ассоциации каратэ Алексей Хатнюк
