середа, грудня 30, 2009

Притча


Випробування Бандзьо
Матаюро Ягю був сином відомого фехтувальника. Його батько, зрозумівши, що син працює надто посередньо, щоб чекати від нього майстерності, відрікся від нього. Тоді Матаюро вирушив на гору Футарі і тут знайшов знаменитого фехтувальника Бандзьо. Але Бандзьо підтвердив думку батька. - Ти хочеш навчитися мистецтву фехтування під моїм керівництвом? - Запитав Бандзе.
- Але ти не задовольняєш моїм вимогам!
- Але якщо я буду дуже старанним, за скільки років я зможу стати майстром? - Наполягав юнак.
- Тобі знадобиться залишок твого життя, - відповів Бандзьо.
- Я не можу чекати так довго, - пояснив Матаюро. - Я згоден працювати день і ніч, якщо ти тільки погодишся вчити мене. Якщо я стану твоїм довіреним служником, скільки це займе часу?
- О, може, років десять, - пом'якшав Бандзьо.
- Мій батько старий, і скоро мені доведеться піклуватися про нього, - продовжував Матаюро. - Якщо я буду працювати ще більше, скільки це займе часу?
- О, може, років тридцять, - сказав Бандзьо.
- Як же так? - Запитав Матаюро. - Спочатку ти сказав десять, а тепер тридцять? Я готовий перенести будь-які труднощі, аби навчитися цієї майстерності у найкоротший термін.
- У такому випадку, - сказав Бандзе, - ти повинен залишатися в мене сімдесять років. Людина, яка так поспішає домогтися результатів, рідко вчиться швидко.
- Добре, - заявив юнак, зрозумівши нарешті, що йому закинули невитриманість. - Я згоден.
Майстер запропонував Матаюро ніколи не починати розмову про фехтування і не доторкатися до меча. Він готував їжу вчителю, мив посуд, стелив йому постіль, підмітав подвір'я, доглядав за садом і ні слова не згадував про мистецтво фехтування. Минуло три роки. Матаюро все ще працював. Думаючи про своє майбутнє, він ставав все сумніше. Він ще навіть і не починав вчитися мистецтву, якому присвятив своє життя. Але одного разу Бандзьо підкрався до нього ззаду і страшенно сильно вдарив його дерев'яним мечем. На наступний день, коли Матаюро варив рис, Бандзьо знову несподівано напав на нього. Після цього вдень і вночі Матаюро повинен був бути готовий до захисту від несподіваних ударів. Не було ні однієї хвилини, щоб він не думав про напад меча Бандзьо. Він навчався так швидко, що викликав посмішку на обличчі свого вчителя. Матаюро став найкращим фехтувальником країни.

Nippon Budo Festival - Karate KAGAWA sensei

Nippon Budo Festival - Karate KAGAWA sensei

понеділок, грудня 14, 2009

Чернівці, Федерація Сін Сьобу

13 грудня у Чернівцях відбувся турнір, у якому прийняли участь і спортсмени Івано-Франківського клубу карате шотокан, Пилипчук Назар, Матсаков Тахір, Богак Василь.
Хлопці провели вдалий змагальний день і вернулись додому з новими враженнями.
Так тримати!

Н.Пилипчук,М.Тенюх

І маленьке відео на останок про маленьких шотоканівців, ось справжнє майбутнє України

неділя, листопада 29, 2009

Бажання перемагати. притча.


Коли стрілець пускає стрілу для забави, його майстерність при ньому..

Якщо він стріляє за дешеву мідну пряжку, він нервує..

Якщо ж стріляє на золотий приз,....... то він сліпне, а мішень двоїться в його очах.... він божеволіє.

Майстерність його залишилась, але приз роздвоюєє його,.. розділяє його...
Він стурбований призом.

Він думає більше про перемогу, ніж про постріл - і бажання перемогти виснажує його сили

субота, листопада 21, 2009

...перемагай розумом, а не силою. :)


Притча....

Жив колись непереможний воїн, який любив, при нагоді, показати свою силу. Він викликав на бій всіх прославлених богатирів і майстрів бойових мистецтв і завжди перемагав.
Одного разу він почув, що недалеко від його села високо в горах оселився пустельник - великий майстер рукопашного бою. Пішов богатир шукати відлюдника, щоб ще раз довести, що сильнішої за нього немає в світі людини. Добрався воїн до житла пустельника і завмер у подиві. Думав він зустріти могутнього бійця, а побачив худого старого,який вправлявся перед хатиною в старовинному мистецтві вдоху і видиху.
- Невже ти і є та людина, яку народ прославляє як великого воїна? Воістину людська чутка сильно перебільшила твою силу. Та ти не зможеш навіть зрушити з місця кам'яну брилу, на якій стоїш, а я, якщо захочу, можу підняти її і навіть віднести в бік, - презирливо сказав богатир.
- Зовнішність буває оманлива, - спокійно відповів старий. - Ти знаєш, хто я, а я знаю, хто ти, і навіщо ти сюди прийшов. Кожного ранку я йду в ущелину і приношу звідти кам'яну брилу, яку і розбиваю головою в кінці моїх ранкових вправ. На твоє щастя, сьогодні я ще не встиг цього зробити, і ти можеш показати своє вміння. Ти ж хочеш викликати мене на двобій, а я просто не буду битися з людиною, яка не зможе зробити таку дрібницю.

Бадьорий богатир підійшов до каменя,і що було сили вдарив його головою...... і впав мертвим.

Вилікував добрий старий невдалого воїна, а потім довгі роки навчав його рідкісного мистецтва - перемагати розумом, а не силою. :)

БУРШТИН "ТАЙФУН"


В роки радянської влади карате було заборонено. Цей вид спорту внаслідок обмеженості і необізнаності чиновників від спорту вважався занадто жорстоким. Проте на початку 90-х років табу скасували і карате стало легальним. У Бурштині засновано клуб карате-до "Тайфун". До створення клубу найбільше зусиль приклав діючий спортсмен, тренер та суддя Олег Іванович Якубович,

який все своє життя пов'язав із цим видом спорту. Займатися карате він розпочав під час служби в армії. Тренувався у найкращих спортсменів світу та України, проходив інструкторську та судівську атестацію у президента SKIF (інтернаціональна федерація карате-до "Шотокан") Хірокацу Канадави та п'ятиразового чемпіона світу Манабу Морокамі.


Цілеспрямованість, рішучість і працездатність дозволили йому добитися високих успіхів у цьому виді спорту на міжнародній арені. У 1996 р. Олег Якубович перебував на семінарі у легенди світового карате Масахіко Танаки,



успішно склав іспит і став першим каратистом СНД що отримав чорний пояс II ДАНу, а разом з ним і звання майстра спорту міжнародного класу. Під керівництвом О. Якубовича сформовані інструкторський корпус, а також дан-комісія, яка розробила учбово- атестаційну програму і отримала право атестації спортсменів-каратистів у Івано-Франківській області.

Основна мета бурштинського клубу карате-до "Шотокан" це згуртування і виховання молоді. Клуб зареєстровано у всіх федераціях карате-до на Україні, і він є членом основних федерацій. Спортсмени клубу багато разів завойовували почесні місця на змаганнях різних рівнів. Одним із перших масових заходів клубу була організація у 1992 р. в Бурштині підготовчо-тренувальних зборів каратистів збірної України до чемпіонату світу на Кіпрі.

Під час зборів відбулася міжнародна товариська зустріч каратистів України, Росії і Білорусії, яку організував Галицький районний відділ у справах молоді та спорту. Через рік Бурштин знову став місцем проведення тренувального збору збірної України по карате-до. Членами збірної команди України стали тоді бурштинські спортсмени О. Горбата і Ю. Заєць. Каратисти з "Тайфуну" неодноразово здобували призові місця на першостях України та міжнародних турнірах.

У 1995 р. призерами чемпіонату нашої країни стали Олександр Шевчук, Володимир Вульчин та Юрій Білоголовський. У 1997 р. з чемпіонату України бурштинці знову повернулися з нагородами. Вадим Кутинський був п'ятим у своїй категорії, а Вадим Савчак - четвертим. Петро Ковальчук зайняв перше місце у змаганнях з контактного карате. Члени клубу Олександр Шевчук та Володимир Вульчин багато років поспіль розділяли між собою перше та друге місця на міжнародних турнірах у яких їм не було рівних.

На сьогоднішній день вони є ведучими інструкторами з карате-до на Україні. Ці спортсмени з гідністю продовжують справу свого сенсея. В останні роки незважаючи на економічні труднощі вихованці клубу приймають участь у змаганнях різного рівня. Кращі спортсмени "Тайфуну" неодноразово виборювали право виступати на чемпіонатах світу та Європи.

У 1997 р. спортсмени бурштинського клубу Олег Якубович (як тренер і як учасник), Олександр Шевчук, Петро Ковальчук, Володимир Вульчин,
отримали запрошення на чемпіонат світу в Токіо. В тому ж році О. Якубовичем на базі бурштинського клубу карате-до "Тайфун" була заснована асоціація карате-до Івано-Франківської області. На сьогоднішній день вона нараховує біля 15 осередків в районах області і є однією з ведучих асоціацій України.

"Карате є одним із найгуманніших видів спорту. Тут головне не сила, а духовне удосконалення людини, пізнання духовного світу, перемога страху, невпевненості, перемога над собою, утвердження свого Я", - вчив своїх учнів Олег Якубович.


Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

В.Симоненко

неділя, листопада 15, 2009

Святитель Микола Сербський

Сила духу.

Недостатня сама по собі сила волі, і сама по собі сила почуттів, і сама по собі сила розуму. Недостатні вони і разом взяті без світлої мети.

Що дає бігунові швидкість ніг і міць легких, якщо усі з жахом розбігаються від нього і ніхто не бажає допомоги від нього?

Всі потужні і бурхливі стихії природи, коли опускається морок нічний, викликають у подорожнього страх. Але коли засяє ранкове сонце, мандрівник знаходить згоду з ними.

Те ж саме і з так званої силою духу. Коли одягнена в морок егоїзму і пихатості, вона лякає і людей, і навколишню природу. Коли ж освітлена Божим світлом, тоді стає джерелом радості для всіх і всього.

Град сильніше дощу, проте його ніхто на землі не любить.

четвер, листопада 12, 2009

YOKO GERI (KEAGE\KEKOMI) ANDRE BERTEL

Перш за все потужний високий винос коліна,лодижка сформована SOKUTO та максимально наближена до центру.

субота, листопада 07, 2009

Кодо Савакі "ТОБІ"

Ти постійно висиш на чужому повідку. Хто-небудь їсть смажену картоплю, і ти хочеш смажену картоплю. Хто-небудь смокче карамельку, і ти хочеш карамельку. Хто-небудь свистить у свистульку, і ти кричиш: "Мамо, купи мені теж свистульку". І це так не тільки для дітей.
Коли весна, ти даєш весні закрутити тобі голову. Коли осінь, ти даєш осені закрутити тобі голову. Всі тільки того і чекають, що їм закрутять голову. Інші роблять рекламу, для них важливо, наскільки вони зможуть закрутити і задурити людям голову.
Люди люблять їх хаос почуттів. Подивися на плакати перед кінотеатром: суцільний хаос почуттів на обличчях. Всі роблять багато шуму з нічого.
Це лежить в природі пересічної людини не сприймати нічого крім божевілля натовпу.
Зібрати всю мужність в кулак і бути героєм, коли ти оточений героями - в цьому немає нічого героїчного. Злодій говорить своєму синові: "Якщо ти скоро не припиниш бути таким дурним і чесним, то ніколи не станеш таким гарним злодієм як я. Всім злодіям соромно за тебе".
У суспільстві брехунів чесного тримають за дурня.
Всі говорять про "здоровий глузд", але що вони мають під цим на увазі? Хіба це не значить думати так, як всі інші? Думати так, як диктує божевілля натовпу...

Ти повинен твердо стояти на ногах незалежно від того, з якого боку віє вітер.
Хіба не зрозуміло, що найбільше щастя полягає в тому,щоб робити те, що ти повинен робити?

четвер, листопада 05, 2009

Семінар КАГАВА

Уважаемые коллеги!

На основании постановления Кабинета Министров Украины от 30.10.2009 N 1152 «О противодействии распространению гриппа типа А/Н1N1/Калифорния/04/09 и острых респираторных заболеваний среди населения» запрещено проведение любых массовых мероприятий на территории Украины во время эпидемии. Поэтому проведение в Харькове Международного Кубка JKS и семинара в этом году не представляется возможным, и мы вынуждены перенести проведение данных мероприятий. Точные сроки проведения будут сообщены отдельно после согласования с администрацией JKS.

От имени организационного комитета приношу глубокие извинения за врозможные неудобства и надеюсь на понимание.
С уважением,
Технический директор Украинской ассоциации каратэ
Алексей Хатнюк

субота, жовтня 24, 2009

KU DO

KATORI SHINTO RUY

Дуже гарно виступили учасники з школи каторі шинто рю (традиційна школа кендо, національний скарб японії)меч проти меча, меч проти нагіната (алебарда)

IAI DO

Іайдо - це мистецтво виймання меча і фехтування ним. Тренування самурая зводилося до того, що б прищепити йому навички дії в тих ситуаціях, коли треба НЕСПОДІВАНО атакувати або захищатися, не маючи можливості заздалегідь витягти меч.

фестиваль бойових мистецтв у івано-франківську.



Показ президента Львівського осередку SKI Україна Яремчука Юрія Ярославовича (5ДАН) та Прокопіва Володимира (3ДАН)

четвер, жовтня 22, 2009

КОДО САВАКИ 1. ТЕБЕ, КОМУ ВЗГЛЯДЫ ДРУГИХ ПОКОЯ НЕ ДАЮТ.


Ты не можешь даже пёрнуть за своего ближнего.
Каждый из нас должен жить свою собственную жизнь. При этом нам не нужно думать о том, у кого из нас больше способностей.
Глаза не говорят: "Наше положение быть может и ниже, но зато мы делаем больше". Брови не отвечают: "Мы, возможно, ничего и не делаем, но зато наше положение выше вашего".
Гора не думает, что она высока. Море не думает, что оно велико и глубоко. Всё во вселенной полностью выполняет свою функцию.
"Песня птиц и смех цветов происходят сами по себе, абсолютно независимо от человека, который сидит дзадзэн на подножье скалы". Птица не поет, чтобы рассказать своей песней какую-нибудь историю человеку в дзадзэн. Цветок не цветет, чтобы человек восхитился его красотой. И точно также человек не сидит дзадзэн, чтобы получить "сатори". Каждый из нас осуществляет самого себя посредством самого себя к самому себе.
Религия означает жить свою жизнь абсолютно свежо и заново, не давая чему-либо вести себя на поводке.
Чего пялишься по сторонам!? Не видишь, о тебе речь идёт?
Мудаку не нужно стыдиться за то, что он мудак. У ног нет причины бастовать потому, что они просто ноги. Голова не самое главное. И пупку не надо воображать себя отцом всех вещей. Поэтому просто смешно, что люди считают премьер-министра кем-то особо важным. Нос сможет заменить глаза с таким же успехом, как рот сможет отвечать за уши. Всё имеет свою собственную своеобразность, непревзойденную во всей вселенной. Всё живое должно полностью жить своей собственной, несравнимой своеобразностью. Каждый может прожить только свою собственную жизнь. Как могло произойти, что все это потеряли из виду? В нашем обществе не хватает правильных примеров. Так называемый "здравый смысл", "общественное сознание", основание объединений и фракций – всё это плохие примеры. Во время периода Токугава (1600-1868) конфуцианцы говорили: "Шакьямуни был самоуверенным человеком! Он говорил о своей своеобразности, которая непревзойденна во всей вселенной".
Это недоразумение: Не только Шакьямуни имеет своеобразность, которая непревзойденна во всей вселенной. Каждый из нас имеет свою собственную непревзойденную своеобразность. Мы жалуемся на неё, в то время как носим её с собой. Проявить эту своеобразность, которая непревзойденна во всей вселенной, в самом себе означает практиковать путь Будды.
Прекрати ныть! Ты жалуешься на то, какой ты скучный человек и что другие гораздо лучше тебя. И как только дела идут чуть лучше, ты сразу перегибаешь палку.
Вести религиозную жизнь означает точно размышлять о самом себе и цензуровать самого себя.
Некоторые делают вид, как будто бы это не имело к ним никакого отношения.
Кто не может отречься от самого себя, не способен к вере и раскаянью.
В последнее время каждый раз, когда хулиганы создают проблемы, говорят, что в этом виновата "среда". Но какая среда хороша, а какая плоха? Это плохо – родиться в богатой семье? Лучше родиться бедным? Плохая среда существует там, где тот, кто родился человеком, не имеет собственной своеобразности.
Ты должен остерегаться ссылаться на своих родителей, родственное дерево или своё происхождение так, как будто это придаёт тебе особую ценность. Не выставляй также свои деньги, позицию или одежду напоказ. Живи так, какой ты есть! Религия означает жить свою жизнь голым и без игрушек.
Все в мире пытаются сделать важный вид из-за их денег или связей. Это то же самое, как если бы они пытались приправить безвкусную еду пустой тарелкой. Так мир потерял из виду самого человека.
В религии нет коллективной ответственности. Всё зависит от тебя.
У заурядного человека исчезает любое желание, если никто не смотрит на то, что он делает. Если же кто-нибудь смотрит, то он готов прыгнуть даже в горящий огонь.
(Примечание: "заурядный человек" – это центральное понятие у Саваки роси, которое может быть также переведено как "обычный человек" или "человек, который торчит в иллюзиях". как о существе, которое "потерянно двигается в темноте наощупь, но с умным лицом". Каждый из нас является заурядным человеком, но мы не должны делать из этого оправдания).
В мире выдают почётные грамоты, но что стоит за этим?
Грамоты ведут к ложной скромности, которая говорит "Я не хочу хвалить самого себя, но..."
Люди не должны устраивать такой шум вокруг победы и поражения.
Я есть я. Здесь не может быть никакого сравнения.
Это начинается уже с занятий в школе: сдавать экзамены, раздавать оценки, которые делят людей на группы по их достижениям – какой бред! Что вообще значат такие слова как "важно" или "не важно"? "Важно" иметь хорошую память? Тот, кто имеет плохую – плохой человек? Разве не существует много дебилов с хорошей памятью? Те, кто при раздаче оценок оказались на самой нижней ступени, проклинают свою судьбу и проводят остаток жизни в обиде. И при этом они не замечают, что эта обида является их настоящей проблемой.
Не радуйся оценкам, которые тебе поставили другие. Отвечай сам за себя. Почему ты радуешься или огорчаешься, если другие тебя хвалят или ругают, когда на самом деле даже ты сам не понимаешь себя.
Я никогда никого не хвалил. Потому, что все сами знают свои хорошие стороны. Даже лучше, чем они есть на самом деле.
Дети поймали мышь, и теперь она дрыгается в ловушке. Они получают удовольствие, наблюдая за ней, как она до крови трёт себе нос и рвёт хвост. В конце её кинут на съеденье кошке. Если бы я был в ловушке на месте мыши, я бы сказал себе: "Вы проклятые люди не получите от меня никакого удовольствия!" – и просто сидел бы дзадзэн.
Быть, значит не глядеть по сторонам. Если ты перестанешь глядеть по сторонам, то наконец-то сможешь спокойно поесть.
Практиковать путь значит не глядеть по сторонам. Это значит – быть одним целым с текущим действием. Мы не едим, чтобы срать. Мы не срём, чтобы производить удобрение. Но сегодня все, кажется, верят, что мы идём в школу, чтобы подготовиться к университету и идём в университет, чтобы получить хорошую работу.
Разбудить бодхи-сознание (пробужденное, просветленное сознание) означает прекратить глядеть по сторонам.
На самом деле нет ни малейшей причины глядеть по сторонам. Тем не менее, наша привычка косить направо и налево очень стара.
Взрослые имеют странные привычки: они делают большой театр вокруг одного единственного слова. Попробуй смутить сосунка – у тебя не получиться. Только взрослые имеют такое самосознание, что впадают в своего рода транс, когда они смущаются или злятся. Лучше всего просто иди прямо.
"Железный бык не боится рыка льва". Это понятно, потому что у него отсутствуют слабые места живых существ.
"Мужчина из дерева как птица или цветок". Точно, потому что у него отсутствует слабость самосознания.
Люди включаются быстро: если они видят привидение – они убегают; если у них галлюцинации – они боятся.
Все говорят о "реальности", но при этом они просто делают большой театр – и эта их "реальность" ведет их на поводке.
Есть люди, которые всю жизнь не находят свой жизненный путь.
Прекрати идти в темноте наощупь. Иди там, где ты можешь свободно шагать. "Не иди ночью. Иди при свете". (Кэйтоку-Дэнтороку 15). Этот коан выражает суть религии.
Куда ни глянь, есть только ты сам. Нет ничего, что бы было не ты сам. "Помоги мне с моей ленью! Возьми мою боль!" – так это не работает.
Самадхи означает быть самим собой и только самим собой. Это сознание, о котором говорят, что оно "чисто и прозрачно само собой". Только в дзадзэн ты можешь быть самим собой и только самим собой. Вне дзадзэн ты постоянно пытаешься быть лучше других или получить больше удовольствия, чем другие.
Каждый из нас рождается вместе с миром и умирает вместе с миром потому, что каждый носит свой собственный, свой персональный мир в самом себе.

неділя, жовтня 11, 2009

АНАТОЛІЙ НОВАК

9 ЖОВТНЯ відбувся цікавий семінар за участю АНАТОЛІЯ НОВАКА.2 дан jks.
нажаль багато хто не зміг бути присутнім з причин грипу який наразі в івано -франківську, але все пройшло цікаво і результативно. Анатолію бажаємо тобі успіхів у карате та на науковій ниві (Анатолій-кандитат біологічних наук, старший викладач львівського лісотехнічного інституту)і чекаємо знову в гості в івано-франківськ



СЕМІНАР