Випробування Бандзьо
Матаюро Ягю був сином відомого фехтувальника. Його батько, зрозумівши, що син працює надто посередньо, щоб чекати від нього майстерності, відрікся від нього. Тоді Матаюро вирушив на гору Футарі і тут знайшов знаменитого фехтувальника Бандзьо. Але Бандзьо підтвердив думку батька. - Ти хочеш навчитися мистецтву фехтування під моїм керівництвом? - Запитав Бандзе.
- Але ти не задовольняєш моїм вимогам!
- Але якщо я буду дуже старанним, за скільки років я зможу стати майстром? - Наполягав юнак.
- Тобі знадобиться залишок твого життя, - відповів Бандзьо.
- Я не можу чекати так довго, - пояснив Матаюро. - Я згоден працювати день і ніч, якщо ти тільки погодишся вчити мене. Якщо я стану твоїм довіреним служником, скільки це займе часу?
- О, може, років десять, - пом'якшав Бандзьо.
- Мій батько старий, і скоро мені доведеться піклуватися про нього, - продовжував Матаюро. - Якщо я буду працювати ще більше, скільки це займе часу?
- О, може, років тридцять, - сказав Бандзьо.
- Як же так? - Запитав Матаюро. - Спочатку ти сказав десять, а тепер тридцять? Я готовий перенести будь-які труднощі, аби навчитися цієї майстерності у найкоротший термін.
- У такому випадку, - сказав Бандзе, - ти повинен залишатися в мене сімдесять років. Людина, яка так поспішає домогтися результатів, рідко вчиться швидко.
- Добре, - заявив юнак, зрозумівши нарешті, що йому закинули невитриманість. - Я згоден.
Майстер запропонував Матаюро ніколи не починати розмову про фехтування і не доторкатися до меча. Він готував їжу вчителю, мив посуд, стелив йому постіль, підмітав подвір'я, доглядав за садом і ні слова не згадував про мистецтво фехтування. Минуло три роки. Матаюро все ще працював. Думаючи про своє майбутнє, він ставав все сумніше. Він ще навіть і не починав вчитися мистецтву, якому присвятив своє життя. Але одного разу Бандзьо підкрався до нього ззаду і страшенно сильно вдарив його дерев'яним мечем. На наступний день, коли Матаюро варив рис, Бандзьо знову несподівано напав на нього. Після цього вдень і вночі Матаюро повинен був бути готовий до захисту від несподіваних ударів. Не було ні однієї хвилини, щоб він не думав про напад меча Бандзьо. Він навчався так швидко, що викликав посмішку на обличчі свого вчителя. Матаюро став найкращим фехтувальником країни.
